неділя, 28 січня 2018 р.

Тиждень 2. Лекція 4. Логічний тип даних

В минулих лекціях ми вже згадувати найпростіші типи даних, а саме: цілі та дійсні числа, та рядок тексту. В даній лекції буде йти мова про ще один найпростіший тип даних - булевий. Цей тип даних має лише 2 значення True і False. Про все детальніше в відео-лекції:


Думаю, що ви не раз зустрічалися з поняттям логіки, зокрема математичної. Логіка – наука про умови. Без володіння логікою не можливо вирішити жодну задачу з математики, та й у повсякденному житті ми не раз користувалися різними видами логіки. Для програмістів математична логіка це така собі “зброя”, без якої жоден програміст не зміг би створити жодної програми.

Ще з молодших класів ви навчилися порівнювати між собою числа та вирази, а також перевіряти певні умови, звичайно ж за допомогою математичної логіки. Наприклад: твердження 2>1 є вірним, або істинним, а твердження 1>2 не є вірним, а отже хибне.

У всіх мовах програмування існує окремий тип даних для логічних виразів — логічний тип даних, або, як його ще називають, булевий.

Всі логічні вирази (порівняння даних) належать до булевого типу даних. Для порівняння даних застосовуються наступні знаки: '==', '>', '<', '!=', '<=', '>='.

Булевий тип даних вважають дуже примітивним, адже він має всього 2 значення: True (істина), або False (хиба). Залежно від того, чи виконується умова вираз може набувати або значення True, або False.

Як і ті типи даних, які ми вивчили раніше, булевий тип даних, можна перевести в цілі та дійсні числа або рядки тексту. Для цього потрібно застосувати вже вам відому функції int(), float(), str().

Немає коментарів:

Дописати коментар

Тиждень 2. Лекція 5. Розгалуження мовою Python

Поглиблюємо свої знання з основ програмування мовою Python. І в цьому відео ми продемонструємо навіщо взагалі потрібні логічні вирази, а са...